Я не завидую звёздам,
Которые в небе горят;
Их Бог, как и нас создал,
Но нам дал другой ряд.
звёзды живут миллионы лет,
А я через год-два уйду...
Улыбки останутся детские
И зайчики солнца в пруду...
Звёзды, сгорая гаснут,
им тоже отпущен срок...
Нет ничего ужасного
В том, что даёт нам Бог.
Прочитано 4521 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Звёзды сгорая гаснут.
Душа ж остаётся живой.
Ветер далёких странствий
Гонет душу домой. Комментарий автора:
Пиши, Светлана, Господь поможет.
Дина Маяцкая.
2010-08-09 18:26:20
Леонид, прочла несколько Ваших произведений, они коротки и конкретны, слава Богу за то, что Вы имеете от Него! О звездах...они гаснут, но даже через неск. лет они излучают свой свет. У меня есть песня на эту тему, я напишу только последний куплет:
Но как и звезды, погасшие в небе,
Свет излучают чрез несколько лет,-
Те, кто ушел в вечный город с победой,-
Тихо оставили добрый свой след (памяти след).
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
